Урок 1. Лексикографія

Тож сьогодні поговоримо

1. про історію українського словникарства,
2. новітні словники
3. те, чому працю лексикографів порівнюють із подвигом Геракла.

І далі ви можете ще раз переглянути та за потреби закріпити весь необхідний теоретичний матеріал із відео.

Тож дрібка теорії!          

Лексикографія (грецьк. lexicos — словник і grapho — пишу) — розділ мовознавства, що вивчає теоретичні питання укладання словників та забезпечує збирання, упорядкування й опис лексичного матеріалу.

Відтак простими словами: лексикографія відповідає за все, що пов’язане зі створення словників.

Чи задумувалися ви колись, яка ж їхня функція в нашому житті й житті мови зокрема?

Словник — лексикографічно опрацьовані слова, які впорядковано в алфавітному чи тематичному порядку.

У словниках узагальнено життєвий досвід багатьох поколінь, зафіксовано й систематизовано накопичені людством знання з різних галузей.

Чи цікавилися ви, яким же був перший словник?

Щоб дізнатися про це, пропоную вам мандрівку в 1627 рік.

Тож де ми опинилися?

• 1603 рік
• Україна-Русь, школа-друкарня львівського єпископа Гедеона Балабана в родовому маєтку в Стрятині.

*саме звідси бере початок кар’єра Памви Беринди як книгодрукаря

Єрусалимський патріарх Феофан, перебуваючи 1620 р. в Києві, надав Памві Беринді звання протосингела — помічника патріарха. Невдовзі його призначають директором Києво-Печерської друкарні. Він став архітипографом – головним друкарем православної церкви. Жодне київське видання не виходило без його участі.

Беринда з повагою ставився до церковнослов'янської мови – словенської, чи словеноруської, як він її називав. Проте усвідомлював: тогочасному українцеві вона була незрозуміла та до церковних справ слід залучати  й живу народну мову.

Він першим наважився вголос сказати, що

"широкий и великославний язик словенский трудності до верозуміня многиї в собі маєть, зачім і сама церковь руська многим власним синам своїм в огиду приходить".

Тоді серед київських науковців слово "руський" вживалося в значенні "український", "литовський" – "білоруський", а "московський" – у сучасному значенні "російський".

Ще з XVI ст. з'являються словники різних авторів зі спробами перекладу слов'янських текстів розмовною українською, щоб полегшити розуміння церковних текстів. Беринда був палким захисником використання саме церковнослов'янської мови, але за наявності тлумачень.

"Лексикон" став наслідком майже 30-річної праці. Про це він сам пише в передмові, присвяченій своїм колишнім покровителям з українського шляхетського роду Балабанів. Для того часу словник мав велике практичне значення.

Крім нього, до видатних пам’яток лексикографії належать:

Подумаймо, які переваги мають довідникові видання на електронних носіях на відміну від паперових?

Сучасна лексикографія — ціла індустрія, яка, задовольняючи потребу в найрізноманітніших видах інформації про слово, активно використовує можливості сучасної комп’ютерної техніки.

Джерела

1. Українська мова: (рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / Заболотний О.В., Заболотний В.В. Київ: Генеза, 2018. 192 с.
2. Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — 208 с. : іл.
3.  Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ: http://www.nbuv.gov.ua/node/4580